Ніколи б не подумала, що тварина, яка викликала у мене стільки незрозумілої симпатії і просто любові, почне викликати якийсь страх, страшні асоціації...
І ти розумієш, що тварина тут не є винною, але ти нічого не можеш зробити і в голові вспливають скріни чужих повідомлень, а потім числа.. числа, які показують кількість тих, хто більше не буде писати і не отримуватиме повідомлення
Це все страшно...
Дуже страшно
А ще дуже гидко, що є люди, які примушують це все робити дітей
Виникає одне питання... навіщо??
От просто навіщо?
Давненько я настільки сильно не грузилась чимось...
Від цього просто страшно
Їдеш у маршрутці і чуєш розмову двох хлопців і розумієш, що в одного вже гра почалась...
Та гра, яка завжди закінчується смертю